Хресна дорога – це богослужіння, яке спонукає до глибоких роздумів над терпіннями Ісуса Христа в той час, коли Спаситель йшов від дому Пилата до гори Голгофи.
Оскільки не кожен може відвідати місця терпінь, Церква закликає усіх духовно переживати 14 умовних зупинок (стацій) Христа, які нагадують щоденні людські терпіння.
Молитовна практика Хресної дороги бере свої початки зі Сходу. Згідно з християнськими переказами слідами Ісуса вперше почала ходити Його Мати – Діва Марія разом з побожними невістками, пізніше - апостоли, а відтак численні паломництва відбували християни зі всього світу.
Імператор Констянтин дозволив християнам відкрито і законно молитись на території Римської імперії у 313 році після 250-ти років переслідування. У 335 році він побудував Храм Гробу Господнього на місці, де був гріб Ісуса.
Згодом паломники встановили фіксований маршрут від руїн фортеці Антонія, де був зал суду Пилата, до Храму Гробу Господнього. Цей маршрут через стару частину Єрусалиму був прийнятий, як шлях, яким Ісус ішов на смерть і залишається незмінним до сьогодні. Він відомий як Via Dolorosa, в перекладі з латинської - "Страсна Дорога."
Вздовж дороги визначили стації, щоб відзначати певні події на шляху до Голготи. В багатьох випадках, паломники могли лише здогадуватись, де відбувались певні події, оскільки Єрусалим був майже повністю зруйнований Римськими військами у 70 році.
Набожності Хресної дороги розпочались після 1342 року, коли монахи францисканського ордену отримали під опіку священні місця в Святій Землі. Протягом довгих років, церковні правила вимагали, щоб набір стацій був погоджений францисканцями.
Стації Хресної дороги – це не лише відтворення подій, страждань та смерті Ісуса Христа. Це – основа споглядальних роздумів про сенс життя; про те, чим є правда, віра, надія, любов. Термін "стації" для опису Хресної дороги був вперше використаний в розмові англійського паломника Вільяма Вея, який відвідав Святу Землю двічі у 15-му столітті. Кількість стацій часто змінювалась, деякі зразки нараховують навіть 37.
Зображення описані в Стаціях, подій, були введені в церквах після того, як папа Інокентій XI доручив францисканцям у 1686 році споруджувати такі зображення в їхніх храмах.
Папа Климент XII дозволив всім церквам мати стації і встановив їх кількість - 14, і з того часу це число незмінне. Останнім часом, багато церков включили також Воскресіння, як 15-ту станцію.
Католицькі церкви практикують проходити стаціями кожної п'ятниці протягом періоду Великого Посту. Щоб одержати повний відпуст з Хресної дороги, треба бути в стані Божої ласки. За кожне відбуття Хресної дороги можна отримати повний відпуст, якщо в кінці зробити акт досконалого жалю і любові до Господа Бога. За кожну стацію отримується 10 років відпусту.
У селі Підгороднє протягом кількох років склалась гарна традиція проводити Хресну дорогу не лише у храмі, а й вулицями села. Цей захід відбувається з ініціативи УГКЦ Різдва Пресаятої Богородиці та з благословення настоятеля о. Івана Якимів.
Цього року стації заздалегідь роздали таким сім’ям:
1. Дідик і Стахеєва
2. Крет Л
3. приборство
4. Телех М.
5. Пасічник
6. 7. Стецина Л.
8. Єднаковський Д.
9. Оберський М.
10. Марків
11. Мовчко В.
12. Містерман М.
13. 14. Церква
Хрест несли від стації до стації представники сімей, змінюючи один одного на кожнії зупинці - стації. Прапор України доручили Ярославу Сужко.
Страсну ікону Спасителя почергово несли хлопці. Це – Мацюк В., Монько Р., Шафран Р., Рудик А., Єднаковський В., Вовчишин А., Бенч Д., Процик Т., Вересюк Т.
Хресний хід розпочався молитвою в храмі Різдва Пресвятої Богородиці, пройшов вулицями села до домівок сімей у котрих були стації і повернув до церкви,
де була остання – 14 стація.
Під час зупинок Хресної дороги люди роздумували над страстями Христовими, переживаючи скорботні події в молитві та розважаннях. Парафіяни просили у Бога допомоги, щоб перенести усі випробовування; сили, щоб вистояти у часі спокус; любові, наслідувати Христа до кінця свого життя.
З любові до людини Бог воплотився, жив на Землі, навчав, помер на хресті, воскрес і подарував усім вічне життя. Під час Хресної дороги люди відчували цю велику любов. Любов Бога до людини .Христос прийшов на Землю щоб відкупити людство за гріхи. Ісус засвідчив свою любов до людей своїм життям.А що ми робимо, щоб відповісти любов’ю на любов?
І стаціяПИЛАТ ЗАСУДЖУЄ ІСУСА ХРИСТА«Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб Його розп'яли» (Мрк. 15, 15).
Уже засуд є готовий,
Вже Пилат вмив руки з крові.
На хрест, на хрест засудив Месію
Христа, Христа, світа всю надію!
ІІ стація
ІСУС БЕРЕ ХРЕСТ НА СВОЇ РАМЕНА
"І заорали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов Він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота» (Йоан 19. 17).
Смерті знак уже готовий
Знак жертвенної любові.
Ісус, Ісус радо хрест приймає,
Хресний, хресний похід починає
ІІІ стація
ІСУС ПАДАЄ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА«Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі» - пророкував про Спасителя пророк Ісая. (Ісая 53, 4).
Звільна Христос поступає,
Та під хрестом упадає.
Мліє, мліє з надміру терпіння:
Ллється, ллється кров аж на каміння.
IV стаціяІСУС ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ЗІ СВОЄЮ МАТІР'Ю
«Цей поставлений для падіння й підняття, він буде знаком протиріччя, й Тобі самій меч прошиє душу - сказав колись праведний Симеон
до Марії і тепер цей меч прошиває її серце. » (Лк. 2, 34-35).
Мати як Сина уздріла,
З болю Свого Серця мліла.
«Сину, Сину!» - жалісно ридала,
Землю, землю сльозами скропляла
V стаціяСИМЕОН КИРИНЕЄЦЬ ПОМАГАЄ ІСУСОВІ НЕСТИ ХРЕСТ«Схопили Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом» (Лк. 23, 26).
Taк Христа хрест придавляє,
Що йти далі сил не має.
В поміч, в поміч Симеона дали.
Нести, нести хрест йому казали.
VI стаціяВЕРОНІКА ОБТИРАЄ ЛИЦЕ ІСУСА ХРИСТА«Не було в Ньому ні виду, ні краси, ні вигляду принадного не було в Ньому» (Ісая 53, 2).
Вероніка із любові
Подає платок Христові.
З крові лице Ісус витирає,
Образ лиця на платку лишає
VII стаціяІСУС ХРИСТОС ДРУГИЙ РАЗ ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ«Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані» (Ісая. 53, 5).
Сила Христа опускає,
Христос знову упадає.
Часті, часті гріхи є причина
Того, того впадку Бога-Сина.
VIII стаціяЖІНКИ ПЛАЧУТЬ НАД ТЕРПЛЯЧИМ ІСУСОМХресний похід перепиняють жінки, що плакали за Ісусом та голосили, Ісус же обернувся до них і сказав:
«Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми» (Лк. 23, 27-28).
Це жінки побожні бачуть
і над Христом жалко плачуть.
Плачте, плаче, та не наді мною.
Радше, радше плачте над собою.
IX стаціяІСУС ПАДАЄ ТРЕТІЙ РАЗ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА«Зневажений, останній між людьми, чоловік болів... Він був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші» (Ісая 53, 3-5).
Сила Христова маліє,
Ісус втретє паде-мліє!
Тілом, тілом до землі впадає
Духом, духом до Отця злітає
X стаціяКАТИ ЗДІЙМАЮТЬ ОДІЖ З ІСУСА ХРИСТА «Тоді вояки взяли Його одіж та зробили чотири частини, по одній кожному воякові, і хітон. Та був хітон не пошитий, лиш увесь від верху тканий. Тому домовилися між собою: «Не дерімо його, а киньмо жереб, на кого впаде» (Йоан 19, 23-24).
Вийшов на Голготу-гору
Цар Архангельського хору!
Одяг, одяг там з нього здіймають
Жовчю, жовчю його напувають.
XI стаціяІСУСА ПРИБИВАЮТЬ ДО ХРЕСТА«Як прийшли на місце, що зветься Череп, там Його розп'яли» (Лк. 23, 33).
«А з Ним двох інших: по одному з кожного боку, Ісуса ж - посередині» (Йоан 19, 18).
До хреста Христа прибили,
Руки й ноги пригвоздили.
Тече, тече кров дорогоцінна.
Злоба, злоба гріхів тому винна!
XII стаціяІСУС УМИРАЄ НА ХРЕСТІ«При хресті Ісусовім стояли Його Мати, сестра Його Матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина» (Йоан 19. 25).
Полишив Престол Небесний,
Вибрав тут жертовник хресний:
Себе, Себе за нас жертвувати,
Всіх нас, всіх нас з Небом поєднати!
XIII стаціяІСУСА ЗДІЙМАЮТЬ З ХРЕСТА«Коли настав вечір, Йосиф Ариматейський прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. Пилат видав Йосифові тіло»
(Мрк. 15, 42-45).
Тіло Боже з хреста зняли,
Рідній Матінці віддали.
Мати, Мати тіло Свого Сина
Слізьми, слізьми своїми зросила.
XIV стаціяТІЛО ІСУСА ВКЛАДАЮТЬ ДО ГРОБУЙосиф з Ариматеї і Никодим узяли тіло Ісуса, обв'язали Його запашним полотном і поклали у новій гробниці,
прикотивши до входу великий камінь, вийшли» (Мт. 27, Йоан 19, 39-41).
«Марія ж Магдалина й Марія, Мати Йосифа, дивились, де Його покладено» (Мрк. 15, 47).
Тіло Боже в плащаниці
Положили до гробниці.
Бога, Бога живого в Сіоні
Земля, земля скрила в своїм лоні.
Переглянути всі фотографії Хресної Дороги можна в
ФотоальбоміФотограф: Містерман В.М.
Дата: 15 квітня 2009
Щоб додати коментар Вам потрібно 
